Асоціація українського
сейсмостійкого будівництва

У конференції прийняло участь 170 фахівців з 23-х міст України, в т.ч. 18 докторів та 37 кандидатів технічних наук. На конференцію було представлено більше 120 доповідей з питань будівництва в сейсмічних районах України, Російської Федерації, Республіки Грузія, Республіки Туркменія, Республіки Узбекістан, Сполучених Штатів Амеріки, Республіки Кіпр, Федеративної Республіки Німеччини, які видані у Міжвідомчому науково-технічному збірнику "Будівельні конструкції", 60 випуск.

На конференці було представлено і обговорено проект Державних будівельних норм "Будівництво в сейсмічних районах України", які розроблені за ініціативою НДІБК, КиївЗНДІЕП, КримНДІпроект та інших організацій.

Конференція відмітила, що в Україні сейсмонебезпечні райони інтенсивністю 6-9 балів займають біля 20% території (біля 120 тис.км2), на якій проживає більше 10 млн.чоловік. Райони з інтенсивністю 7-9 балів складають територію біля 12%, включають майже 80 населенних пунктів в яких проживає більше 7 млн.чол.

До сейсмічно небезпечних районів відносяться території АР Крим, частина Одеської і Чернівецької областей, Карпатський регіон, Кіровоградська, Вінницька, Тернопільська області і ряд зон Донбасу. Найбільш загрозливими за своїми наслідками для території України є вогнища зон Вранча, Кримська і Закарпатська сейсмічні зони. Останні сильні землетруси тут відбулися у 1940, 1977, 1986 і 1990 роках.

В цілому, 40% території країни можуть бути охоплені безпосереднім впливом небезпечних сейсмічних подій і до 70% - спільним впливом землетрусів з підтопленням, зсувами, підробками та іншими інженерно-геологічними процесами, що негативно впливають на стійкість споруд.

На жаль, сейсмологічна мережа України є не досить детальною і вона здатна контролювати сейсмічність лише Карпатського і Кримського регіонів.

Неточність знань про реальну сейсмічну небезпеку, відображену в діючій ще з 1976 року нормативній карті загального сейсмічного районування України, зношеність основних фондів і вимушена економія на охоронних заходах підвищують імовірність виникнення техногенних катастроф, пов'язаних з природною геодинамічною активністю і землетрусами.
Роботи, які виконуються на території України в галузі сейсмостійкого захисту населення, промислових і житлових будівель і споруд, регламентуються рядом нормативних документів.

Проте, в зв'язку з різким скороченням обсягів державного фінансування науково-дослідні роботи по цій проблемі майже припинені. В останні роки не було розроблено яких-небудь нових конструктивних рішень сейсмостійких будівель. До мінімума скоротився обмін інформацією щодо проведених досліджень між спеціалістами в цьому напрямку. Останній раз аналогічна конференція відбулась ще в 1999 році. Основні положення діючого в Україні СНиП ІІ-7-81* "Строительство в сейсмических районах" застаріли і не переглядались майже 25 років.

Учасники Конференції наголосили, що на сьогоднішній час актуальним стає необхідність детального обстеження будівель і споруд міської забудови, з метою виявлення сейсмонебезпечних об'єктів, до яких можно уже віднести біля 4 млн.м2 аварійного житла, десятки мільйонів м2 панельних будинків забудови 60 років, об'єктів побудованих з місцевих матеріалів у повоєнні роки.

Стан проблеми забезпечення вимог сейсмостійкості при проектуванні, будівництві і експлуатації будівель і споруд в сейсмонебезпечних регіонах України потребує розроблення і затвердження державної Концепції гарантованої сейсмонебезпеки, яка враховувала б усі фактори стихійних явищ та сучасні заходи захисту населення і споруд від загибелі та руйнувань.

Слабкою ланкою в цьому плані є відсутність чіткої системи інформації про те, що масштаби наслідків землетрусів значною мірою залежать від підготовленості населення і відповідних служб до цього стихійного лиха. Рідко з'являються об'єктивні високопрофесійні статті в газетах і журналах. В багатьох із них надається перевага сенсаційним прогнозам різних "пророків".

Учасники Конференції відмітили і окремі недоліки в галузі сейсмічного захисту України. Головними з яких є:
· Відсутність законодавчого закріплення науково обгрунтованої Концепції сейсмічного захисту в умовах України;
· Відсутність централізованого замовлення і фінансування робіт з створення карти загального сейсмічного районування усієї території України і розробки нормативних документів в галузі сейсмостійкого проектування і будівництва;
· Відсутність централізованої інженерно-сейсмометричної служби і джерел фінансування для проведення робіт з визначення сейсмостійкості існуючих споруд, формування лабораторної бази наукових і експериментальних досліджень, а також практичних робіт в галузі сейсмостійкого проектування і будівництва;
· Відсутність єдиного органу (юридичної особи), виконуючого функції координатора усієї діяльності в галузі сейсмологічного захисту, яким в СРСР була "Міжвідомча Рада з сейсмології і сейсмостійкого будівництва" при Президії АН СРСР;
· Відсутність економічних стимулів і законодавчих вимог щодо впровадження заходів з пониження сейсмічного ризику, страхування від наслідків землетрусів та інші.

Проте, на Конференції наголошувались і позитивні зрушення, серед яких:
· Створення Української Асоціації з сейсмостійкого будівництва, яка прийнята до складу Європейської Асоціації з сейсмостійкого будівництва і сейсмології;
· Участь українських фахівців у підготовці проекту Міжнародних будівельних норм "Строительство в сейсмических районах";
· Поступове відновлення професійних творчих зв'язків між українським спеціалістами і спеціалістами країн Заходу, країн СНД, між науковцями, проектувальниками і будівельниками України з питань сейсмології і сейсмостійкого будівництва;
· Розробка проекту нової редакції ДБН В.1.1...- 2004 "Будівництво в сейсмічних районах України";
· Розвиток сучасної методики і апаратурно-програмного забезпечення сейсмологічних досліджень в Україні;
· Розробка вітчизняних апаратурно-програмних комплексів для переоснащення мереж сейсмічних спостережень;
· Створення Національного сейсмологічного центру на базі Інституту геофізики НАН України та часткове переоснащення національної мережі сейсмічних спостережнь;
· Прийняття Кабінетом Міністрів України приципового рішення про перехід Національної системи сейсмологічних спостережень, зосередженої в НАН України, на пряме фінансування з Держбюджету, починаючи з 2004 року;
· Створення карт загального сейсмічного районування території Криму, західних областей України і Одеської області;
· Створення карти детального сейсмічного районування території південно-західних областей України;
· Створення карт сейсмічного мікрорайонування для цілого ряду міст України, розташованих в сейсмічних зонах;
· Уточнення кількісних параметрів сейсмічної небезпеки промислових майданчиків усіх (крім Запорізької) АЕС і територій ряду інших екологічно небезпечних об'єктів;
· Розробка проектів геодинамічних полігонів для Чорнобильської, Південно-Української АЕС і території м.Києва, до складу яких входять методи сейсмологічного контролю небезпечних ендогенних процесів, рівня і складу природних і техногенних шумів, а також несучих властивостей грунтів.

Аналіз доповідей, представленних на конференції дає змогу константувати, що незважаючи на відсутність бюджетного фінансування, окремі організації і спеціалісти (на ініціативній основі) проводять цікаві і корисні наукові дослідження з сейсмології та сейсмостійкого будівництва.

Заслуговує на увагу досвід Росії де Урядом затверджена і реалізується Федеральна цільова програма "Сейсмическая безопасность территории Росии". Корисною і ефективною була б розробка аналогічноії програми для умов України, а можливо єдиної для країн СНД.

З огляду на важливість для безпеки та стабільного розвитку України питання щодо забезпечення сейсмостійкості будівель і споруд п'ята Всеукраїнська науково-технічна конференція в и р і ш и л а:

1. Довести це рішення до відома науково-технічної громадкості, відповідних урядових структур України, АР Крим, керівників облдержадміністрацій, міст та інших населених пунктів сейсмонебезпечних районів нашої держави і рекомендувати їм посилити увагу до питань сейсмостійкого будівництва, надавати допомогу проектним, науково-дослідним та будівельним організаціям в реалізації задач щодо оцінки сейсмічної безпеки, територій, будівель та споруд, проведенні паспортизації житлового фонду, промислових і транспортних будівель і споруд.

2. Відмітити, що ініціативною групою фахівців (НДІБК, КиївЗНДІЕП, ін-ту Геофізики НАН України, КримНДІпроект, НДІАСБ, Одеського національного морського університету, Київсоюзшляхпроекту та інших організацій) підготовлена перша редакція проекту Державних будівельних норм "Будівництво в сейсмічних районах України" з урахуванням основних положень проекта СНиП СНГ ... 2003 р.. Проект ДБН направлено всім зацікавленим організаціям і окремим фахівцям з питань сейсмології та сейсмостійкого будівництва. В якості обов'язкового додатку до ДБН ввійде оновлена карта загального сейсмічного районування території України (ЗСР-2004).

3. Прийняти за основу представлений проект ДБН "Будівництво в сейсмічних районах України" і рекомендувати робочій групі врахувати зауваження і пропозиції висловлені учасниками конференції при підготовці другої редакції цього цього НД. Обгрунтовані пропозиції інших зацікавлених організацій, які надійдуть в НДIБК до 01.10.04 р. будуть розглянуті на робочій нараді в листопаді 2004 р. в м.Києві.

4. Просити Національну Академію Наук України надати фінансову підтримку інституту Геофізики ім.Суботіна щодо завершення розробки та затвердження в 2004 році нової карти Загального сейсмічного районування території України (ЗРС-2004), як обов'язкової складової Державних будівельних норм (ДБН В.1.1.........2004).

5. Просити МНС України та інші зацікавлені органи центральної влади, керівництво Національної Академії Наук України:
· розробити і подати на розгляд Кабінету Міністрів України проект нормативних документів, які б конкретизували механізм застосування Закону України "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру" від 8.06.2000 р. № 1809-ІІІ на випадок захисту від землетрусів;
· легалізувати існування та діяльність національної сейсмічної служби, не як засобу реалізації науково-технічних програм, а як однієї із необхідних постійно діючих державних служб.

6. Підтримати рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 25.03.2004 р. щодо необхідності підготовки НКАУ, МНС, Держбудом, НАНУ, Мінфіном, Мінекономіки та іншими зацікавленими центральними органами виконавчої влади проекту рішення Уряду "Про внесення змін і доповнень до Постанови Кабінету Міністрів від 28 червня 1997 року № 699", у якому передбачити продовження реалізації заходів Програми функціонування і розвитку національної системи сейсмічних спостережень та підвищення безпеки проживання населення у сейсмонебезпечних регіонах, а також створення нормативних карт загального сейсмічного районування території України, як складової частини Державних будівельних норм "Будівництво в сейсмічних районах" та карт сейсмічного мікрорайонування населених пунктів, розташованих в сейсмічних зонах.

7. Рекомендувати міністерствам, іншим органам центральної влади та місцевим органам виконавчої влади, у підпорядкуванні яких є техногенно- й екологічно-небезпечні об'єкти, організувати контроль за виконанням вимог будівельних норм і правил "Будівництво в сейсмічних районах" а, при необхідності, забезпечити перегляд карт сейсмічного мікрорайонування населених пунктів і промислових майданчиків.

8. Просити Держбуд України:
· розглянути питання щодо створення державної централізованої інженерно-сейсмометричної служби, головними завданнями якої буде проведення робіт з визначення сейсмостійкості існуючих споруд, формування лабораторної бази наукових досліджень і практичних робіт в галузі сейсмостійкого проектування;
· забезпечити в повному обсязі фінансування робіт в 2004-2005 роках щодо розробки проекта ДБН "Будівництво в сейсмічних районах України" з урахуванням робіт на складання карти загального сейсмічного районування терииторії України.

9. Просити МНС України, Держбуд України, Державний комітет природних ресурсів України, НАН України, Мінфін та Мінекономіки України внести пропозиції Кабінету Міністрів України щодо формування (встановлення) єдиного органу (юридичної особи), виконуючого функції координатора усієї діяльності в галузі сейсмічного захисту, аналогічного діючій у минулому Міжвідомчій раді з сейсмології та сейсмостійкого будівництва при Президії АН СРСР.

10. Рекомендувати міністерствам та відомствам, Уряду АР Крим, Закарпатській, Одеській і Чернівецькій обласним, Севастопольській міській державним адміністраціям зобов'язати підприємства, установи та організації, об'єкти яких розташовані у сейсмонебезпечних районах прискорити паспортизацію на сейсмостійкість будівель і споруд включаючи і динамічну, перед усім житла шкіл, дитсадків, медичних закладів, об'єктів атомної енергетики, а також сприяти розширенню у цих районах мережі сейсмометричних та сейсмологічних станцій.

11. Просити МНС України, Держбуд України, НАН України з залученням Української Асоціації з сейсмостійкого будівництва підготувати і направити до Кабінету Міністрів обгрунтовані пропозиції щодо необхідності розробки державної Концепції "Сейсмічна безпека території України".

12. Просити науковий Комітет Конференції підготувати звернення до редакції журнала "Сейсмостойкое строительство. Безопасность сооружений" (Россия) з проханням включити до складу редколегії представника України і організувати спеціальний випуск журналу, присвяченого роботі 5-ої Всеукраїнської науково-технічної Конференції з включенням найактуальніших доповідей що були представлені на Конференції.

13. Вважати за доцільне - шосту Всеукраїнську науково-технічну Конференцію "Будівництво в сейсмічних районах України провести в 2006 році".